Якщо ви бачите на вишиванці щільні, блискучі геометричні фігури, які виглядають однаково охайно і з лиця, і з вивороту – перед вами лиштва. У професійному середовищі цю техніку частіше називають лічильною гладдю. Це справжня класика, на якій тримається традиція Полтавщини, Київщини та Чернігівщини. Саме лиштва є основою знаменитих полтавських сорочок «білим по білому».
За своєю природою лиштва входить у велику групу, яку дослідники називають стелені рахункові шви. Головний секрет тут у тому, що голка не «малює» вільні лінії, а суворо рахує кожну ниточку полотна, «застеляючи» поверхню ідеальними паралельними стібками.
Якою буває лиштва?
У народній традиції лиштва поділяється на два основні види: пряму та косу. Вони часто зустрічаються в одному орнаменті, створюючи цікавий рельєф та гру світла на нитках.
Як навчитися шити лиштвою (прямою та косою)
Пряма лиштва – це коли стібки лягають суворо паралельно ниткам тканини (або вертикально, або горизонтально).
- Підготовка полотна та закріплення нитки
Для лічильної гладі підходить лише полотно з рівномірним плетенням (льон, коноплі). Закріпіть нитку з вивороту, пропустивши її під 2-3 нитками полотна. Вузли не використовуються – вишивка має бути двобічною.
- Крок 2: Вишивання прямої лиштви
Визначте кількість ниток для стібка (зазвичай 4). Вколіть голку вертикально зверху вниз.
Наступні стібки кладіть впритул один до одного, охоплюючи ту саму кількість ниток.
Для формування візерунка (наприклад, ромба) кожен наступний блок стібків зміщуйте вгору чи вниз на одну ниточку тканини. - Крок 3: Вишивання косої лиштви
Уявіть на тканині квадрат 3х3 або 4х4 нитки. Вколіть голку в нижній лівий кут, а виведіть у верхній правий по діагоналі.
Наступні стібки кладіть паралельно першому.
Саме косою лиштвою найкраще вишивати гострі кути зірок та пелюсток на уставках. - Крок 4: Завершення роботи
Кінчик нитки заховайте на вивороті під уже готовими стібками вишивки. Пам’ятайте, що лиштва – це двобічний шов, тому зворотний бік має бути таким же охайним, як і лице.
Секрети майстерності
- Уставки та маніжки: лиштва – це основний декор для уставок (плечових частин рукава). Завдяки тому, що стібки кладуться в одному напрямку, вони створюють ефект атласного блиску.
- Натяг нитки: стібок має лежати щільно до полотна, але не зморщувати його. Якщо перетягнути нитку, техніка втратить свою рельєфність.
- Нитки: найкраще брати нитки, які трохи товщі за нитку самого полотна (муліне або заполоч).
Відповіді на поширені запитання
У художній ви просто зашиваєте контур, як малюєте. У лічильній (лиштві) – ви рахуєте кожну ниточку, тому узор завжди має чітку геометричну форму.
Тому що вона потребує багато ниток (через двобічність) та високої кваліфікації майстрині. Раніше сорочка з багатою лиштвою була ознакою достатку в родині.
Вишивати лічильні шви на чорному чи темно-синьому льоні – справжнє випробування для очей. Спробуйте покласти на коліна білу тканину (простирадло) або поставте під п’яльця лампу. Світло, що проходить крізь дірочки в полотні, допоможе чітко бачити «чисниці» та рахувати кожну ниточку.
Ніколи не прасуйте вишиванку з лицьового боку! Покладіть на прасувальну дошку товстий махровий рушник, на нього – вишиванку виворотом догори. Прасуйте з парою, злегка вдавлюючи праску у тканину. Стібки лиштви підуть у м’який рушник і з лицьового боку залишаться опуклими та рельєфними.
Залишити відповідь