Гадяцька сорочка: історія, що торкнулася серця

У лютому 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення рф в Україну, я, на той момент іще 39-ти річна жінка, котра народилася та зростала в Гадячі на Полтавщині, відчула, що земля в одну мить вилетіла з-під ніг. Єдине, що рятувало мене в ті дні, була робота, яку, дякувати моїй сфері діяльности, я могла зберегти.

Та минали дні, коли ніхто не знав, чи настане завтра. Чи прокинешся вранці, чи побачиш новий день. Звісно, що напруга накопичувалася та шукала куди ж їй та в що трансформуватися.

Отож, все, що в той момент відбувалося, і підштовхнуло мене до пошуку чогось, що допоможе знову відчути грунт. Щось, що неможливо вкласти лише у слова. Я потребувала дії.

Те, що неможливо стерти: як я відкрила історію Гадяччини без родинного спадку

До повномасштабки я не задумувалася про відтворення старовинної гадяцької сорочки, ба більше, я не мала навіть сучасної вишиванки.

Наразі вже точно не пам’ятаю звідки саме мені трапилася перша. Але, пам’ятаючи про гадяцьку сорочку, я точно знала, в якому напрямку я маю «копати». Пам’ятала я про гадяцькі вишиванки, певно, по тій причині, що сама гадячанка. Бо десь та й чула згадки про особливості національного одягу нашого краю.

Тут, поки я не перейшла до джерел, за якими вивчала питання, я би хотіла підкреслити для тих, хто досі не закарбував у своїй пам’яти, причину, чому українці, здебільшого, не мають родинного спадку. Чому родинні скрині, набиті сорочками, юпками, керсетками та крамом, майже відсутні у нас з вами.

Єдиною причиною є совіцький союз та комуняки, котрі позбавили наших предків родинного спадку та знищували нас у трьох голодоморах.

Так, саме трьох:

  1. 1921 – 1923
  2. 1932 – 1933
  3. 1946 – 1947.

Але, мені все ще хочеться вірити в те, що українці – це нація, котра здатна самоорганізовуватися та самозберігатися. Бо, інакше, як пояснити те розмаїття інформації, котра, хоч і розсіяна по інтернету, але вона існує. І її створюють та поширюють саме українці!

Реконструкція пам’яти: пошук втраченого від віртуального до реального

Соціяльні мережі Facebook та Instagram вивели мене на профілі майстрів та майстринь, котрі вже не перший день займалися відродженням нашої культурної спадщини.

Мене вразило, що гадяцька сорочка майже зникла в середині XX століття. Війна, зміна моди, забуття традицій… Але зараз вона відроджується! Сучасні майстрині відтворюють старовинні сорочки, надихаючись автентичними зразками. І я вирішила, що теж хочу долучитися до цього процесу та стати частинкою тих людей, котрі відроджують цю традицію, щоб зберегти її для майбутніх поколінь.

Я планую публікацію низки статей, у котрих надам списки цих прекрасних людей. Також очікуйте окремих підбірок про матеріали для сорочок та де їх придбати. Ну і, звісно, про техніки вишивання.

Молитва нитками: виклик собі та перші кроки

Війна змусила мене переосмислити все. Вишиваючи гадяцьку сорочку, я молюся за мир, за перемогу, за відродження України. Вкладаю в кожен стібок свою любов до рідної землі, свою віру в її майбутнє.

Коли хтось запитує, навіщо я це роблю, я відповідаю: “Щоб ми не стали народом без пам’яти, без коріння, без ідентичности”. Гадяцька сорочка – це моя надія та молитва, вишита нитками.

Ще навчаючись у школі я вишивала хрестиком, звісно, та технікою «рішельє». Та про всі ті автентичні українські шви почула лише в 2022 році. Я почала вивчати техніки, шукати взори, нитки, тканини. Це виявилося набагато складніше, ніж я думала! Але кожен вдалий стібочок приносив мені величезну радість. Мене переповнювало бажання доторкнутися до історії, відчути зв’язок з предками, зберегти традицію, щоб передати її своїм дітям. Щоб вони знали, хто вони є, звідки родом та пишалися цим.

І результат – моя перша в житті Гадяцька сорочка-вишиванка

Тут описую джерела, звідки та що брала:

  • Схема взору – пані Лідія Бебешко
  • Техніки: пряма лиштва (пряма лічильна гладь – настилування), вирізування із заповненням ляхівкою, набирування, стебнівка, вистіг.
  • Крій: уставковий зі зрізаними кутиками, рукав із пухликами.
  • Тканина льон Zweigart Belfast 52 – магазин Мій Оберіг
  • Нитки льон – пані Ірена Погоржельска
  • Майстер-клас по збору вишиванки – пані Наталя Матвєєва

Сорочка повністю вишита та зібрана вручну (без швейної машинки).

Залишаймося на зв’язку та шануймося, бо ми – українці!


Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *